Блог Луньової Наталії Вікторівни, вчителя української мови та літератури Оникіївської ЗШ І-ІІІ ступенів
пʼятниця, 20 лютого 2015 р.
пʼятниця, 13 лютого 2015 р.
Патріотом бути модно!
12 лютого учні нашої школи вперше взяли участь у
Шостому Всеукраїнському конкурсі
з українознавства
«Патріот»
середа, 11 лютого 2015 р.
неділя, 25 січня 2015 р.
Марусі Чурай - 390 років
Правда і домисли про українську народну поетесу
Причин
може бути багато, але наслідок один: ми не знаємо імен багатьох поетів і
композиторів, твори яких широко розповсюджені та улюблені народом, який
привласнює собі їхнє авторство. Ці твори здебільшого є фольклорними
піснями, адже український народ, або, як було прийнято казати в давнину,
«нарід», є дуже співочим та поетичним, і пісня завжди була неоціненним
скарбом, який люди передавали із покоління в покоління. Звичайно, з
плином часу дещо змінились: тексти і музику продовжують варіювати. Та
серед напівзабутих і незнаних імен зустрічаються легендарні постаті,
любов та пошана сучасників до яких була настільки сильною, що вона
продовжилась у нащадках, якi створювали свої легенди про, як правило,
трагічне життя таких людей, і переказували їх своїм дітям (ось одна з
причин неможливості розкриття деяких таємниць української культури, адже
вони були незафіксовані на папері й зі смертю оповідачів втрачалось
багато важливих подробиць).
Одне з імен, яке стало невмирущою легендою, — Маруся Чурай — українська народна поетеса, співачка та композиторка, яка, за словами М.Стельмаха, «все своє любляче серце по краплині сточила в неперевершені пісні, що й зараз бентежно озиваються в наших серцях і вражають нас глибиною і щирістю висловленого в них почуття, довершеністю форми, чарівністю мелодій…».
Життя Марусі Гордіївни Чурай оповите імлою давнини, його події у народних переказах набули інваріантного забарвлення, але достеменно відомо, що народилася вона у Полтавському посаді у 1625 році. Її батько був людиною чесною та хороброю, користувався повагою серед полтавчан, брав участь у походах проти польської шляхти. Він був страчений у Варшаві після того, як потрапив у полон до польського коронного гетьмана Потоцького. Після смерті Гордія Чурая його дружина Горпина залишилась удвох із дочкою Марусею, яка, за народними переказами, мала чарівну зовнішність, чудовий голос і майстерно співала пісні, якi складала майже постійно і з різних приводів; часто навіть у звичайній розмові вона викладала свої думки віршами.
Одне з імен, яке стало невмирущою легендою, — Маруся Чурай — українська народна поетеса, співачка та композиторка, яка, за словами М.Стельмаха, «все своє любляче серце по краплині сточила в неперевершені пісні, що й зараз бентежно озиваються в наших серцях і вражають нас глибиною і щирістю висловленого в них почуття, довершеністю форми, чарівністю мелодій…».
Життя Марусі Гордіївни Чурай оповите імлою давнини, його події у народних переказах набули інваріантного забарвлення, але достеменно відомо, що народилася вона у Полтавському посаді у 1625 році. Її батько був людиною чесною та хороброю, користувався повагою серед полтавчан, брав участь у походах проти польської шляхти. Він був страчений у Варшаві після того, як потрапив у полон до польського коронного гетьмана Потоцького. Після смерті Гордія Чурая його дружина Горпина залишилась удвох із дочкою Марусею, яка, за народними переказами, мала чарівну зовнішність, чудовий голос і майстерно співала пісні, якi складала майже постійно і з різних приводів; часто навіть у звичайній розмові вона викладала свої думки віршами.
понеділок, 19 січня 2015 р.
УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВЕСНИК : ПІДГОТОВКА ДО ДПА
УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВЕСНИК : ПІДГОТОВКА ДО ДПА: Шановні учні-випускники! Аби підготуватися до ДПА з української мови (9 клас), необхідно тренуватися в написанні диктантів. У цьому вам доп...
четвер, 8 січня 2015 р.
"Люди часто живуть після смерті..."
8 січня 2015 року - 80-та річниця
з дня народження Василя Симоненка
з дня народження Василя Симоненка
вівторок, 9 грудня 2014 р.
четвер, 27 листопада 2014 р.
пʼятниця, 14 листопада 2014 р.
Для кожного з нас українська - рідна!
Палять мову українську...
Мова наша не пала,
Бо до Бога вона близько.
Не згоріти їй до тла.
То горять лишень папери,
В ката душенька димить,
І ніякі " гастролери"
Не здолають і на мить.
Хто задума ще палити -
В них не збудеться мета,
Зможе лиш загартувати.
Хай собі запам'ята!
Можна
багато говорити про значення рідної мови для кожного з нас. Особливо тепер,
коли «мовне питання» стоїть найбільш гостро. Переконана, що ми, українці, саме
через мову маємо прийти до єдиної нації і держави. Недаремно Ліна Костенко
сказала: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову"
понеділок, 3 листопада 2014 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)









