День поезії

                                                                         Поезію слід шукати

                                                                            не в поєднанні слів,

                                                                           але в атмосфері, 

                                                                           яку створюють
                                                                          ці сполучення.

                                                                                              Еміль Верхарн

   Поезія... Вона покликана хвилювати, давати насолоду, плекати високі почуття, збагачувати духовність. Поезія - це дивовижний світ, крихкий і в той же час такий могутній. "Поезія - це завжди неповторність..."

   Щорічно Всесвітній День поезії відзначається 21 березня згідно з резолюцією 30-ї сесії ЮНЕСКО, що відбулася в Парижі в 1999 році.
   «Поезія уособлює собою одну з найчистіших форм вираження волі мови. Вона являє собою складовий компонент ідентичності народу, втілює творчу енергію культури в її здатності постійного оновлення ».

Що таке поезія?

Що  таке  поезія? Це  –  мука: Підступає,  множиться,  болить. Іноді  візьме  тебе  за  руку, Іноді  відпустить  і  мовчить. Що  таке  поезія? Це  –  свято: Грає  в  тобі  музикою  слів, Молодечо,  радісно,  крилато Викресає  іскру  з  почуттів. Що  таке  поезія? Це  –  совість: Бо  коли  несила  говорить, То  вона  заплаче…  І  говорить, І  сльозою  кожною  бринить. Що  таке  поезія? Це  –  проза, Що  до  рими  пнеться  в  лабіринт. Вулканічна  лава,  що  морозить. Жар  вогню,  що  в  спеку  холодить. Що  таке  поезія? Молитва. Звернення  до  Бога  і  людей. Це  -  любові  невимовне  світло, Що  до  Тебе  крізь  цю  ніч  веде

                                 Ольга Медуниця

Покинута хата

Поїхали... Зовсім одна залишилась,

Давно вже в минулому дні золоті.

Очима-віконцями вслід подивилась,

І вже ніби вічність стоїть в самоті.

Тепер лише сниться: господа дбайлива,

На ганку онуки - стрічай, не журись!

Старезна акація будить тужливо:

" Прокинься, тепер все не так, як колись!"

Та їй не до буднів, у ній своя правда,

Тут пахне ще сіном, парним молоком.

Тут затишно, тепло, тут радісно й свято,

Живе доброта тут в кутку під вікном.

Ось знову тут літо, знайомі простори,

Левада і круча, ген квіт васильків.

І рідний, суворий, знайомий їй голос,

І щебіт дитячий, і спів солов'їв. 

Зітхнула. Присіла. Від болю сховалась.

Поглянула в небо. Скотилась сльоза.

На білому світі одна вже зосталась,

Навкруг німота, бур'яни й дереза.

Невже більш ніколи не буде щаслива, 

Затишна, привітна у будні й свята,

Нехай у житті все буває можливим,

Та от лиш ВОНА буде більше не та.

                                              Н. Луньова

Шевченкові думки переживуть віки

   Все йде, все минає…  Та  залишається пам'ять, добра слава про людей, що мандрують у світи у пошуках краю землі, у пошуках істини та правди. В історії залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує все людство. До них належить й ім’я великого українського поета  Тараса Григоровича Шевченка.

  Уже вкотре перші березневі дні принесли нам світлу пам’ять про великого генія України.  Традиційно в нашій школі пройшли  Шевченківські дні.

  Цього року, готуючи заходи, відчула бажання подарувати учням урочисту атмосферу, величність духу Тарасового слова. Тому, окрім традиційних тематичних виставок, коридори школи прикрашала галерея плакатів "Життя і творчість Тараса Шевченка", виготовлених  самими учнями, фотовиставка "Пам"ятники Шевченку в Україні і в світі". А на перервах, коли учні були зайняті кросвордами та вікторинами, школа наповнювалась величними піснями на слова великого генія України.

  Та найголовнішим заходом стала літературно-музична композиція "Шевченкові думки переживуть віки", яка була побудована на дитячій творчості: учні інсценували твори Тараса Шевченка.

    В підсумок всі учасники були відзначені подяками та "шевченківськими преміями" в розмірі 12 балів з української літератури.

З першим днем весни!!!

      Перший день весни !!! Вітер шепоче мені: "Полетіли зі мною, полетіли пити медове проміння, сміятись із зорями, гойдатися на віттях старого дуба, говорити про те, чого не спіймаєш дотиком руки чи пензля, до чого не доторкнешся щокою... Все буде так, як тобі наснилось. Будуть зірки у вікнах твого кохання, пісні срібних дзвіночків, веселкова доріжка, запах білих крил....
   Полетіли гуляти, пити дощові краплинки, пригортатись серцем до тендітних підсніжників, полетіли... туди де ти будеш сама собою, не одягаючи маски і лахміття сучасної моди..."
     Вітер шепоче мені : "Полетіли..."

                                            Марія Бондаренко