Блог Луньової Наталії Вікторівни, вчителя української мови та літератури Оникіївської ЗШ І-ІІІ ступенів
вівторок, 9 грудня 2014 р.
четвер, 27 листопада 2014 р.
пʼятниця, 14 листопада 2014 р.
Для кожного з нас українська - рідна!
Палять мову українську...
Мова наша не пала,
Бо до Бога вона близько.
Не згоріти їй до тла.
То горять лишень папери,
В ката душенька димить,
І ніякі " гастролери"
Не здолають і на мить.
Хто задума ще палити -
В них не збудеться мета,
Зможе лиш загартувати.
Хай собі запам'ята!
Можна
багато говорити про значення рідної мови для кожного з нас. Особливо тепер,
коли «мовне питання» стоїть найбільш гостро. Переконана, що ми, українці, саме
через мову маємо прийти до єдиної нації і держави. Недаремно Ліна Костенко
сказала: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову"
понеділок, 3 листопада 2014 р.
четвер, 30 жовтня 2014 р.
вівторок, 28 жовтня 2014 р.
неділя, 26 жовтня 2014 р.
пʼятниця, 24 жовтня 2014 р.
понеділок, 20 жовтня 2014 р.
Повертаючись у дитинство
Яким би прагматичним не було наше сьогодення – існують речі, які здатні
підняти нам настрій і викликати велику порцію позитивних емоцій. Змусити повернутись у минуле, ностальгувати чи мріяти.
Поезія дитинства - один із таких потужних засобів...
Анатолій Качан
Останнє листя потекло.
Останній трактор з поля рушив,
А птиця стала на крило.
Давно відпахла медуниця,
У підземеллі спить ховрах.
Лише не спиться, не лежиться
Глевкій дорозі у полях.
Вона то журиться за колосом,
Що відшумів, немов прибій,
То пригадає перше колесо,
Що прокотилося по ній.
Було це літо урожайне:
Потоком сонячних краплин
Зерно із бункерів комбайнів
Текло у кузови машин.
Та відшуміла косовиця,
Тепер тут знову ні душі,
Хіба що заєць чи лисиця
Через дорогу пробіжить.
Куди не глянеш — пусто, голо
- І на стерні, і по ярах.
Стоять лише дві скирти в полі,
Мов кораблі на якорях.
Надходять хмари-водовози
Із глибини рудих степів,
І дощ цілує на дорозі
Сліди людей і тракторів.
Поезія дитинства - один із таких потужних засобів...
Анатолій Качан
Польова дорога
Червоним золотом із грушіОстаннє листя потекло.
Останній трактор з поля рушив,
А птиця стала на крило.
Давно відпахла медуниця,
У підземеллі спить ховрах.
Лише не спиться, не лежиться
Глевкій дорозі у полях.
Вона то журиться за колосом,
Що відшумів, немов прибій,
То пригадає перше колесо,
Що прокотилося по ній.
Було це літо урожайне:
Потоком сонячних краплин
Зерно із бункерів комбайнів
Текло у кузови машин.
Та відшуміла косовиця,
Тепер тут знову ні душі,
Хіба що заєць чи лисиця
Через дорогу пробіжить.
Куди не глянеш — пусто, голо
- І на стерні, і по ярах.
Стоять лише дві скирти в полі,
Мов кораблі на якорях.
Надходять хмари-водовози
Із глибини рудих степів,
І дощ цілує на дорозі
Сліди людей і тракторів.
пʼятниця, 17 жовтня 2014 р.
вівторок, 14 жовтня 2014 р.
Козацькому роду нема переводу!
14 жовтня, на свято Покрови Пречистої Богородиці, в нашій державі відзначається День українського козацтва
(а від сьогодні ще й День Захисника України)
З
давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх
українських збройних формувань. Запорожці, зокрема, мали на Січі церкву
на честь Покрова Пресвятої Богородиці з іконою її Покрова. Окрім того,
на свято Покрови в Україні відбувалася Велика рада, що обирала гетьмана,
визначала, як козацтву жити далі.
В нашій школі сьогодні теж було гамірно. Учні на перервах мали змогу під величний спів козацьких пісень ознайомитись із літературою, яка може повідати багато цікавого про наших славетних пращурів. Крім того кожен клас виготовив символічний плакат, незмінним образом якого став мудрий та відважний козак-воїн - захисник. А на завершення, під час урочистої лінійки, всі стали свідками своєрідного "майстер-класу" козацької сили, витривалості і навіть вправності у гопаку. І справді, козацькому роду нема переводу! четвер, 9 жовтня 2014 р.
понеділок, 6 жовтня 2014 р.
неділя, 5 жовтня 2014 р.
середа, 1 жовтня 2014 р.
Увага!
триває реєстрація на українознавчі учнівські конкурси
Всеукраїнський конкурс з українознавства
«Патріот»

12 лютого 2015 року
Патріотизм
починається з малого - з любові до місця, де ти народився, де живеш, з
любові до своїх батьків, до своєї історії, до рідної мови, до справи,
яку ти виконуєш. Кожна людина не залежно від віку, статі, посади повинна
бути патріотом, і не має значення, чи ти президент країни, чи учень
школи - твій патріотизм - у якості виконання тієї справи, якою ти
займаєшся.
Всеукраїнська українознавча гра “Соняшник”
вівторок, 30 вересня 2014 р.
середа, 10 вересня 2014 р.
ПОВЕРТАЙТЕСЯ ЖИВИМИ ВОСЕНИ...
Саме такими словами вирішила звернутись Пономаренко Альона, учениця 9 класу, до всіх поранених у цій жахливій війні, яка точиться ось уже кілька місяців поспіль, відтинаючи лівицю у нашої Батьківщини. Саме так, і не інакше! Саме восени чекатимемо довгожданної тиші. Занадто оптимістично? Нехай. Адже така мета поставлена в ході Всеукраїнської акції "Лист пораненому" - підтримати, розрадити, подякувати за життя.
Учні нашої школи активно взялися до написання листів односельцям, знайомим і просто чужим солдатам. Всі вони - мужні захисники, яким діти безмежно вдячні. Тому листів маємо достатньо для виконання поставленого завдання.
Повертайтеся живими восени,
Відважні воїни-українські сини.
Ми віримо, скінчиться грізний час,
Ви будете героями для нас.
Не буде більш стріляти лихо-"Град",
І кине кожен з вас додолу автомат.
Залишивши всю злість свою в бою,
Вертайтеся додому, у сім"ю.
Багато пролилось невинної крові,
І ниє серце в тузі і журбі,
За хлопців, що пішли у небуття,
Віддавши за всіх нас своє життя.
Болять серця дружин, дітей, батьків,
За всіх вас, наших вонів-синів.
Наш синьо-жовтий стяг замайорить,
Хвилиною мовчання відпустим страшну мить.
Ніхто не зможе це забути,
Не дай Господь ще раз таке відчути.
Не в дні війни, а мирний час,
Іде війна заради нас.
Ваш подвиг славний житиме завжди,
В України-неньки гідні є сини.
Пишаємось ми вами, любим вас,
І пам"ятати вас ми будем повсякчас.
Це не слова високі - крик душі,
Повертайтеся живими ви усі!
Вас вдома ждуть і друзі, і сім"я,
Пишаюсь вами, визволителі, і я!
неділя, 24 серпня 2014 р.
З Днем Незалежності!!!
Летить лелека у кайданах,
До крил прикуті тягарці.
Худенькі ніжки,всі у ранах
Над ним сміються горобці.
Своєї долі полонений,
Прямує з пекла у безмежність.
У дзьобі торбочка буденна
А зліва надпис -“Незалежність.”
До крил прикуті тягарці.
Худенькі ніжки,всі у ранах
Над ним сміються горобці.
Своєї долі полонений,
Прямує з пекла у безмежність.
У дзьобі торбочка буденна
А зліва надпис -“Незалежність.”
-Куди летиш, нещасна птиця?
Лишайся з нами, нас багато!
У нас і сало, і пшениця,
Союз пташиний “ Гороб’ята“
-У нас стабільність і порядок.
Усі разом – “пірнате братство”
Лети сюди, дивак-журавлик,
Бо далі там пітьма і рабство.
Лелека глянув в бік малечі,
Подумав: “Не такий як ви…”
І ще сильніше стис мішечок
Його несе своїй землі.
У слід кричали горобці:
“Та викинь торбу, стане легше!”
А він мовчав, у нього ціль.
Він за державу незалежну.
Над ним сміялись, ображали.
Мовляв дивак або німий…
Торбинку підло відбирали,
А він сміливо йшов у бій.
Лило сльозу пташине око
Але душа весь час раділа.
Бо подолав він шлях широкий.
Бо Незалежна Україна!
Ткач Ольга
середа, 20 серпня 2014 р.
четвер, 26 червня 2014 р.
Словесник: Літературні родзинки
Словесник: Літературні родзинки: Медіапоезія як мистецтво. Відеопоезія. (За творами українських поетів).
неділя, 22 червня 2014 р.
пʼятниця, 30 травня 2014 р.
середа, 28 травня 2014 р.
Творчі конкурси - це корисно!
Протягом лютого-квітня журнал "Зарубіжна література в школах України" проводив Всеукраїнський учнівський конкурс «У світі все починається з мами» (до Дня Матері) серед учнів 5-8 класів. Пропонувалось підготувати творчі роботи у двох номінаціях : "Поетичний дарунок для мами" та твір "Книжкова полиця моєї матусі". До робіт додавались світлини дітей зі своїми мамами.
Наші школярі, безперечно, всі талановиті, та чомусь відгукнулись до творчої роботи лише дві учениці 8 класу - Пономаренко Альона та Поркуян Лілія. Змагались дівчата якраз у різних номінаціях.
Підсумки конкурсу були підведені 11 травня, в День Матері. На жаль, переможцями учениці не стали, проте зовсім не розчарувались. Навпаки, впевнені, що участь у таких конкурсах обов"язково додає досвіду, відточує майстерність, заохочує до подальших звершень.
На згадку про участь у конкурсі всі учасники, а також їх вчилелі нагороджені відповідно сертифікатами та подяками.
Пропоную вашій увазі конкурсні роботи дівчат:
вівторок, 27 травня 2014 р.
Готуємось до 6 класу
презентація творів світової літератури на 6 кл
Publish at Calameo or read more publications.
середа, 21 травня 2014 р.
неділя, 18 травня 2014 р.
Весняний дощ у листі шелестить,
Травнева зелень сяє смарагдово!..
Струмок в траві до озера біжить,
А на душі так затишно й святково!.
Краплини, наче ноти, на вікні...
Ця музика! - що кращої й не треба!
Під шум дощу вона звучить в мені!
А я чекаю - райдугу в півнеба!!!
Я мрію! й знаю, що вона зійде!
Бо головне - це вірити й хотіти!
Травневий дощ...і листя молоде
Шепочуть ніжно - як прекрасно ЖИТИ!
(автор невідомий)
пʼятниця, 9 травня 2014 р.
Діти проти війни
Пономаренко Альонаучениця 8 класу
Війна - це жах з усіх жахіть!
Війна - це клеймо усіх століть!
Журбу залишила для люду,
Забувати я все це не буду.
Хлопчаки молоденькі пішли на війну,
Але не витримали жорстоку боротьбу,
І загинули в кривавому бою,
Бо захищали вони Батьківщину мою.
Горіли села, міста в пекучому вогні,
Жорстокий наступ вороги вчинили,
Досі не дає це спокою мені,
Те, що підлі загарбники зробили.
За Батьківщину солдати в бою полягли,
Зробили вони все, що могли.
До останнього подиху вони стояли
І тоді, коли змоги себе захиститти не мали.
Кіровоградщина моя рідненька
В пекучому вогні палала,
Стояла матуся в сльозах, бідненька,
Бо серцем біду відчувала.
За рідну землю, Батьківщину,
За всіх, хто відійшов у небуття,
Схилімо голови, дитино,
За наші порятовані життя.
вівторок, 22 квітня 2014 р.
Земля на всіх одна
22 квітня - День Землі. На ній ми живемо, її соками живимося, її повітрям дихаємо, а небом насолоджуємося. Земля - колиска всього живого. Ми - її плоть од плоті, бо вона - наша мати: "Із землі вийшли - у землю і ляжемо!" Що є рідніше за землю? Колись казали: "Хто землю голубить - той і край свій любить!" Наші пращури одухотворювали образ землі, ставилися до не як до живої істоти.
І надзвичайно шанували. По землі, казали, не можна, бити палицею чи прутом, бо їй болить, а ще тому, що вона - наша мати-годувальниця, а матір кривдити гріх. На землю не можна плювати, бо запльована земля гірко плаче,що "люди її плоди споживають, а честі не мають".- Хто твориться землицею - тому вона сторицею.
- Хто про землю дбає, вона тому добрм вертає.
- Своя земля і в жмені мила.
- Земля годує людей, як мати дітей.
- Земля - мати врожаю, а його батько - труд.
- Земля - наші біль і втіха, і колиска, рідна стріха.
- Земля не жалкує: всіх годує.
понеділок, 21 квітня 2014 р.
Легендарний кобзар
Цього місяця минає 124 роки від смерті Остапа Вересая (1803-1890), українського кобзаря, славетного виконавця народних дум, псалмів, кантів та народних пісень.
Остап Вересай - вирізнявся серед інших народних співців своєрідною манерою співогри.
Народився 1803 року в селі Калюжинці Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині Срібнянського району Чернігівської області) в сім'ї кріпака. Батько його, Микита Григорович Вересай, був незрячим і заробляв на прожиття грою на скрипці. У чотирирічному віці Остап втратив зір. Змалку захопився музикою та співом під впливом батька та кобзарів, що часто зупинялися в їхній домівці. Хлопчиком переймав мистецтво співу та гри на бандурі.
Потому розпочинає самостійне життя, мандруючи по містах і селах, панських маєтках і ярмарках, граючи і співаючи біля церков, на весіллях та святах, заробляючи на життя.
У нього, одного з небагатьох мандрівних сліпих співців, щасливо склалось особисте життя. Селянка Пріська Сенчук, котра стала його дружиною, нерідко супроводжувала його у мандрах, була за поводиря.
Кульмінаційним моментом життя Вересая була зустріч із композитором Миколою Лисенком, який написав та прочитав у Києві 1873 року науковий реферет "Характеристика музичних особливостей українських дум і пісень у виконанні кобзаря Вересая". Після цього був концерт у Санкт-Петербурзі, який викликав значний резонанс, а виконавець був обдарований срібною табакеркою від самого імператора. Понад 40 років Остап Вересай мандрував Україною, дивуючи та захоплюючи своїх слухачів.
субота, 19 квітня 2014 р.
пʼятниця, 4 квітня 2014 р.
Селу Кетрисанівка, Бобринецького району,
Кіровоградської області присвячую...
І ось нарешті знов тебе побачу.
Терпку печаль, мовчання джерела,
Легку байдужість - все тобі пробачу.
Мене зустрінеш спокоєм душі,
Обіймеш щиро неповторним колоритом.
Тут люди незнайомі - не чужі,
Тут стільки прожито і пережито.
Моє коріння міцно тут вросло,
Моя душа так часто тут блукає.
Життя вперед шалено понесло,
А біля тебе міцно щось тримає.
Ступну в полинно-чебрецеві шати,
Вдихну терпкий знайомий аромат.
Назустріч сивий спомин вийде з хати,
Обійме щиро й поведе ... назад.
Туди, де я так часто хочу бути,Куди ніколи не прийде зима.
Повік той час не зможу я забути:
Там поряд ті, кого давно тепер нема.
Й допоки пам"ять береже минуле
В знайомій стежці, в кожнім камінці,
Ти твердо знай: тебе я не забула,
Ключі від часу тут, в моїй руці.
І кожен раз, коли тебе лишаю,
Ще довго бачу васильки й самотній сонях.
Тебе в своєму серці я тримаю -
Моє дитинство спить в твоїх долонях.
четвер, 3 квітня 2014 р.
середа, 2 квітня 2014 р.
2 квітня - Міжнародний день дитячої книги
Свято дитячої книги встановлене з ініціативи
Міжнародної ради дитячої книги. Відзначається, починаючи з
1967-го року, – в день народження великого казкаря Ганса Крістіана
Андерсена - данського письменника, казкаря, автора відомих у
всьому світі казок «Стійкий олов'яний солдатик», «Гидке каченя»,
«Снігова королева», «Дюймовочка» та інших. Казки Андерсена перекладені
більш, ніж 150 мовами світу, вони стали основою для численних
екранізацій, мультфільмів, театральних постановок, балетів тощо.
Кожен рік одне з Національних відділень IBBY отримує почесне право
виступати міжнародним спонсором чудового свята книги. Щорічно
визначається тема свята, запрошується відомий автор з країни-господині,
щоб написати послання всім дітям планети. Також запрошується відомий
художник, щоб створити плакат Міжнародного дня дитячої книги.
(за матеріалами Інтернет)
вівторок, 1 квітня 2014 р.
вівторок, 25 березня 2014 р.
Книголюб: Усі шкільні підручники
Книголюб: Усі шкільні підручники: Усі шкільні підручники 1 клас 2 клас 3 клас 4 клас 5 клас 6 клас 7 клас 8 клас 9 клас 10 клас 11 клас
середа, 19 березня 2014 р.
"Розкажу тобі думку таємну" (До 84-ої річниці від дня народження Ліни Василівни Костенко)
Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.
Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш – то уже навіки.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.
Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш – то уже навіки.
Більше
Підписатися на:
Дописи (Atom)
































У юні душі сіяти зерно?
Для цього ви на світі і з'явились,
Щоб в учнях буйно проросло воно.
О, вчителі! І слів не підібрати,
Епітетів, метафор, порівнянь,
Щоб вдячності рядочки проказати
За те, що щедро віддаєте нам.
О, вчителі! Прекрасного ви гідні,
Бо вибрали в житті свою мету;
І нині я за всіх скажу: - Спасибі, рідні,
За вашу місію подвижницьку й святу!