Сторінками усного журналу "Шлях до вічної оселі"

  

Україна переживає сьогодні нелегкі часи. Так історично склалось, що ми, українці, часто долали труднощі на шляху до омріяного життя. Певну частину того складного шляху крокував поряд із Україною її вірний син - Тарас Григорович Шевченко.

Це символічно, що в ювілейну річницю від дня народження поета Україна знову в складній ситуації. Особливо гостро звучать сьогодні застереження Т.Шевченка, його заклики, пророцтва.

   Впевнена, у сучасного розгубленого українція безліч запитань, нехай і риторичних. Та на більшість із них, як не дивно, можна знайти відповідь у творчості великого Кобзаря. І не оміліє її значення ніколи, бо "Шевченко як і кожний геній, є невичерпний". 

   Яким був шлях повернення сина України додому, до вічного місця спочинку? 

12 березня учениці 8 класу (Малюга Дар"я, Воронько Марина, Булат Марина, Шевчишена Катерина та Косінова  Карина) на чолі із авторкою допису презентували учням 7-8 класів та запрошеним гостям сторінки усного журналу"Шлях до вічної оселі". Мета - ознайомитись із історією трагічного повернення Тараса Шевченка до України, посмертно.

   Глядачі "перегорнули " лише чотири сторінки журналу, та цього виявилось досить, аби на 40 хвилин стати учасником сумної ходи аж до канівських крутосхилів.  Звертаючись до присутніх, намагалась якомога глибше посіяти в душу переконання, що нашому поколінню найбільш поталанило, адже воно знайшло в Шевченку насамперед Гуманіста та Національного Пророка і збагнуло, що шляхи Шевченка та України - єдині. І поки буде йти народ  Шевченковою дорогою - доти буде існувати Україна.