Протягом лютого-квітня журнал "Зарубіжна література в школах України" проводив Всеукраїнський учнівський конкурс «У світі все починається з мами» (до Дня Матері) серед учнів 5-8 класів. Пропонувалось підготувати творчі роботи у двох номінаціях : "Поетичний дарунок для мами" та твір "Книжкова полиця моєї матусі". До робіт додавались світлини дітей зі своїми мамами.
Наші школярі, безперечно, всі талановиті, та чомусь відгукнулись до творчої роботи лише дві учениці 8 класу - Пономаренко Альона та Поркуян Лілія. Змагались дівчата якраз у різних номінаціях.
Підсумки конкурсу були підведені 11 травня, в День Матері. На жаль, переможцями учениці не стали, проте зовсім не розчарувались. Навпаки, впевнені, що участь у таких конкурсах обов"язково додає досвіду, відточує майстерність, заохочує до подальших звершень.
На згадку про участь у конкурсі всі учасники, а також їх вчилелі нагороджені відповідно сертифікатами та подяками.
Пропоную вашій увазі конкурсні роботи дівчат:
Пономаренко Альона
Моїй мамі
Мамо, як подивлюсь в твої очі,
Бачу в них недоспані ночі.
Очі твої красиво голубі,
За життя своє дякую тобі!
Мамо, ти як неперевершена квітка,
Лечу до тебе я, неначе та лебідка.
Все в цьому світі створене нами,
Але неможливо це все без мами.
Сонечко миле щоранку встає,
Дякую Богу, що така мама в мене є.
Радість всьому світу вона віщує,
А посмішку лагідну лиш мені дарує.
Бачу в них недоспані ночі.
Очі твої красиво голубі,
За життя своє дякую тобі!
Мамо, ти як неперевершена квітка,
Лечу до тебе я, неначе та лебідка.
Все в цьому світі створене нами,
Але неможливо це все без мами.
Сонечко миле щоранку встає,
Дякую Богу, що така мама в мене є.
Радість всьому світу вона віщує,
А посмішку лагідну лиш мені дарує.
Матуся рідна, горнуся до тебе,
Як сонечко до ясного неба.
Пробач за все, що погане роблю,
Але знай, я тебе безмежно люблю!
Рідну маму бережіть!
Бо життя - коротка мить.
Бережіть за щире мамине тепло,
Бо лише мама робить нам добро !!!
Як сонечко до ясного неба.
Пробач за все, що погане роблю,
Але знай, я тебе безмежно люблю!
Рідну маму бережіть!
Бо життя - коротка мить.
Бережіть за щире мамине тепло,
Бо лише мама робить нам добро !!!
Поркуян Лілія
Дитяча книжкова
полиця моєї матусі
Моя мама, коли була маленькою дівчинкою, то часто любила
послухати цікаві історії. А особливо їй подобались казки. Її першою казкою була
казка «Колобок», тому що запам’яталася яскравими ілюстраціями і цікавим текстом.
А улюбленою книгою дитинства стала збірка російських казок. Найбільше мама
любила також і «Білосніжку та семеро
гномів», «Котигорошка», «Лисичку-сестричку і вовка панібрата», а також « Івасика Телесика». Коли я була маленькою, мама мені часто розповідала казку «Івасик Телесик»,
саме вона, моя рідна матуся, привчила мене любити та читати книги.
Вже в юному віці
моя мама обожнювала роман Ж.Верна «П’ятнадцятирічний капітан». Вона часто
повторює, що із книг ми дізнаємося дуже багато чого про життя. Кожна нова
книжка – це завжди таємниця і знайомство з новими героями. З деякими навіть не хочеться
розлучатися, хочеться вчитися у них,
наслідувати. Книга – мовчазний, але вірний друг, добрий порадник. Так вважає моя матуся, так
вона навчила і мене.

Немає коментарів:
Дописати коментар