Саме такими словами вирішила звернутись Пономаренко Альона, учениця 9 класу, до всіх поранених у цій жахливій війні, яка точиться ось уже кілька місяців поспіль, відтинаючи лівицю у нашої Батьківщини. Саме так, і не інакше! Саме восени чекатимемо довгожданної тиші. Занадто оптимістично? Нехай. Адже така мета поставлена в ході Всеукраїнської акції "Лист пораненому" - підтримати, розрадити, подякувати за життя.
Учні нашої школи активно взялися до написання листів односельцям, знайомим і просто чужим солдатам. Всі вони - мужні захисники, яким діти безмежно вдячні. Тому листів маємо достатньо для виконання поставленого завдання.
Всією школою молитимемось за вас, хлопці. Повертайтеся живими...
Повертайтеся живими восени,
Відважні воїни-українські сини.
Ми віримо, скінчиться грізний час,
Ви будете героями для нас.
Не буде більш стріляти лихо-"Град",
І кине кожен з вас додолу автомат.
Залишивши всю злість свою в бою,
Вертайтеся додому, у сім"ю.
Багато пролилось невинної крові,
І ниє серце в тузі і журбі,
За хлопців, що пішли у небуття,
Віддавши за всіх нас своє життя.
Болять серця дружин, дітей, батьків,
За всіх вас, наших вонів-синів.
Наш синьо-жовтий стяг замайорить,
Хвилиною мовчання відпустим страшну мить.
Ніхто не зможе це забути,
Не дай Господь ще раз таке відчути.
Не в дні війни, а мирний час,
Іде війна заради нас.
Ваш подвиг славний житиме завжди,
В України-неньки гідні є сини.
Пишаємось ми вами, любим вас,
І пам"ятати вас ми будем повсякчас.
Це не слова високі - крик душі,
Повертайтеся живими ви усі!
Вас вдома ждуть і друзі, і сім"я,
Пишаюсь вами, визволителі, і я!
Немає коментарів:
Дописати коментар