Слово про курси

В кінці навчального року, зазвичай ми, обертаючись назад,  аналізуємо пройдений шлях. Навчаємось на помилках, пишаємось перемогами, будуємо плани на майбутнє. В підсумок, хочу висловити враження про цьогорічну курсову перепідготовку, де я мала можливість підвищити свій фаховий рівень.

Навесні, з 2.03.2015 по 20.03 2015 року проходила тритижневі курси підвищення педагогічної кваліфікації у КЗ «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. В.Сухомлинського».

Тема курсів – «Реалізація змістових ліній Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти на уроках української та світової літератур, української та російської мов»

Виходячи з теми, можна окреслити особливість цьогорічної перепідготовки педагогічних працівників – увага звернена одразу на кілька суміжних предметів, які нерідко викладають учителі одного фаху.

Основна тенденція всіх занять: підготовка вчителів, або таке собі налаштування на подальшу конкурентоспроможність вчителя як такого. В нинішніх умовах розвитку освітньої системи перед педагогами різного фаху постала проблема попиту праці, оскільки тенденція до укрупнення навчальних закладів ставить під сумнів перспективу посадового місця кожного вчителя. Тому вже сьогодні необхідно турбуватися про свій власний педагогічний авторитет шляхом самовдосконалення та саморозвитку. Загалом наголошення на компоненті «само-» в роботі вчителя було переконливим.

Якщо аналізувати змістовність лекційних та практичних занять, то варто зауважити, що в більшості вони виправдовують сучасний напрямок в методиці. Так наприклад, розглядались такі питання: «Сучасний урок літератури», «Сучасний стан розвитку граматики», «Шляхи сучасного аналізу художнього тексту на уроках літератури», «Інноваційна освітня діяльність», «Інтернет-технології в діяльності вчителя» тощо. Щодо останнього питання, то цікаво, що про навчання найелементарніших навиків роботи зокрема з мережею Інтернет уже навіть не йдеться, тобто тому, хто в чомусь відстає, варто стрімголов вдосконалювати свої вміння,  оскільки час шалено летить вперед, несучи щохвилини нові можливості.

Традиційно частина занять мала психолого-педагогічне спрямування, деякі були присвячені законодавчому та нормативно-методичному забезпеченню,  інклюзивному навчанню, організації роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності.

Заліковою роботою по завершенню занять стали індивідуальні виступи слухачів із самостійно обраними темами уроків (із запропонованих). Цей вид роботи теж продиференціював вчителів за певними критеріями, одним із яких була творчість.

В підсумок варто відзначити, що рівень курсів  підвищення педагогічних працівників щорічно впевнено зростає. Сьогодні їх  програма спрямована на підготовку висококваліфікованих педагогів, які відповідають сучасним стандартам та потребам в освіті, і найголовніше здатні забезпечити потреби сучасних учнів.