це так типово для осені – калюжі дощем малювати.
     й зривати в букети айстри, щоб квіти – на кожне свято.
      у вирій пустивши рими, любить небосхил верлібром.
   і грати на струнах тиші смичком невловимим – вітром.
                                                                                                                        Ірина Пироганич