понеділок, 23 вересня 2013 р.

Спорт - запорука гарного здоров"я!

Традиційно, однієї вересневої днини вся наша школа перекочовує на шкільний стадіон. Цієї події з нетерпінням чекають не лише учні, а й вчителі. І справа тут не в азарті чи відпочинку. Причина - здоров"я! Причому в прямому та переносному його значеннях.

Цьогоріч День здоров"я, фізкультури та спорту ми відзначали 20 вересня. Відкрився цей день загальношкільним олімпійським уроком. У шкільній бібліотеці вчителі запаслися корисними матеріалами спортивної тематики, а учні віддячили увагою та зацікавленням. 

 
Продовження очікувало всіх на спортмайданчиках та стадіоні. Змагання, здорова конкуренція, дух єдності, жага перемоги, щирі посмішки - все це безперечна складова міцного здоров"я, яке сьогодні таке важливе для молодого покоління.

 

вівторок, 20 серпня 2013 р.

                      Не простої днини завітали ви до нас...

   Такими словами 19 серпня зустрічала Оникіївська загальноосвітня школа гостей - учасників обласного постійно діючого семінару методистів методичних кабінетів (центрів), спеціалістів відділів освіти з проблеми «Плекання бібліотекаря-майстра: науково-методичне забезпечення".
    У день великого свята - яблуневого Спасу хотілось не просто відпрацювати ділову зустріч, а огорнути всіх домашнім затишком, атмосферою довіри та тепла. Щирими були слова зустрічі, дарунки літа, не менш важливим став прихід настоятеля місцевого храму протоієрея Сергія, який благословив присутніх на добрі починання. Саме спілкування було невимушеним та дружнім. Усі виступи освітян були цікавими, добре продуманими, розкривали якнайповніше тему. Логічним завершенням стала екскурсія до Оникіївського лісгоспу, де всі по-справжньому відпочили після трудового дня. Отож новий навчальний рік у нашій школі розпочався завчасно, але цікаво та творчо.

середа, 14 серпня 2013 р.

14 серпня - свято Маковія або медово-маковий Спас


  В народі його ще називають Першим Спасом або Спасом на воді. Цього дня необхідно чистити та впорядковувати криниці, джерела. В давнину хворі купалися в річці, бо вода на Маковія вважалася цілющою. Цього дня слід їсти мед, мак та фрукти. В церквах святять воду, квіти і мак.
 На Маковія робили букет з квітів і достиглих голівок маку. Він називався «маковійчик» або «маковейка».
 Після освячення маковійчика клали за образами і він зберігався там аж до весни. Деякими травами і маком користувалися за необхідності, адже «освячене зело до всякої слабості здібне». Весною мак розсівали по городу, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітали до своїх кіс – «щоб не випало з голови волосся».
 Сакральний статус маку в українців був доволі високим. Ним обсипали корів і господу «від усього лихого». На Черкащині маком обсипали «всяку новопримножену тварину», приказуючи: «Щоб було в господарстві стільки тварин, як у маківці зернин».
 Цікаво, що навіть зараз дехто з міських жителів зберіг цю народну традицію ставлення до маку як до оберегу. Наприклад, посипають маком біля порогу квартири, де народилася дитина, щоб її не наврочала якась людина, що прийде провідати породіллю.
 Окрім звичайного городнього маку дівки-чарівниці на Маковія святили мак-видюк (самосійний мак), що вживався як засіб проти чар від відьом, а також проти упирів і так званих «ходячих покійників».
 Таким маком треба було обсипати навкруги себе або обсипати дім – зробити магічне коло з маку – тоді всі вроки і хитрощі відьми пропадуть безслідно. За народними уявленнями, відьма або упир не могли заподіяти людині шкоди, аж поки не визбирають весь мак до зернини. Вважалося, що відьми дуже боялися такого маку, особливо з першої маківки, яку вони намагалися вирвати на чужому городі.
 На Маковія святили також свіжовикачаний мед у стільниках, щедро пригощаючись ним.

З цього дня розпочинається «спасівка» — піст, який триває два тижні.

неділя, 2 червня 2013 р.

Володимирові Бровченку присвячую...

 

І знову степ…

І знову степ встає із глибини,
І знову Вашу душу він тривожить.
Життя спішить додати сивини,
А степ – любові до життя примножить.
Через роки, шляхи, життєві сподівання
Ви пронесли любов до свого краю,
До пісні, праці від зорі і до смеркання,
До Маловисківського степового раю.
І кожен Ваш рядок – безсмертна сила слова,
Прониже наскрізь серце і розбентежить душу.
І вочевидь стає: де зовнішня полова,
А де зерно правдиве, що виростити мушу.
А кожен спомин Ваш – варт цілого життя,
А кожна Ваша пісня – дзвенить в потоках Висі.
Ввібрала творчість все: і бунт, і каяття,
Дозріла й проросла у кожній Вашій книзі.
Доземний Вам уклін за Вашу простоту,
За щирість почуттів, тривогу і любов,
За істину життя, за мудрість золоту,
За степ із глибини, все знову, знову й знов.

вівторок, 28 травня 2013 р.

                                                            Мої - найкращі!!!
      Цьогорічна лінійка "Останнього дзвінка" для учнів сьомого класу стала справжнім  святом. І справа не втому, що закінчились заняття, що присмак літніх канікул вже манить своєю незвіданістю. 
      Ще ніколи не були діти такими зосередженими на урочистій частині  лінійки. Всі з нетерпінням чекали виступу педагога-організатора Безверхої Л.В. Вслухались в кожне слово вчителя: "Цього року, щоб додати стимулу нашим учням ми вирішили визначити «Клас року». Особливістю цього конкурсу є те, що ми не проводили ніяких спеціальних конкурсів чи не давали спеціальних завдань. Цей титул мав отримати той клас, який був найактивнішим в своїй участі у заходах. Ми брали до уваги якість чергування по школі, робили рейд-перевірку класних кімнат.. Основним критерієм була активність учнів в предметних тижнях, тижнях безпеки життєдіяльності та інших заходах. Але я наголошую.. добровільна активність. Ініціативність, стабільна участь та своєчасність виконаних завдань.  Інформацію ми отримували за підсумками кожного тижня та фіксували у своїй загальній таблиці". 
      Всі затамували подих, коли оголошувався переможець. Зрештою, мої вихованці, учні 7 класу вибороли звання "Клас року" ! Тепер символічний кубок та диплом весь наступний рік будуть нагадувати про таку солодку перемогу, та плекати прагнення в дітей зберегти за собою це звання якомога довше!

четвер, 23 травня 2013 р.

Від зернятка до сонця
    Нарешті дочекались учасники результатів Всеукраїнської гри "Соняшник - 2013". Нагадаю, що з усіх учасників нашої школи семикласників було найбільше. 
  Приємно, що цього року  багато моїх учнів отримали нагороди Всеукраїнського рівня. Так  7  учасників мають Дипломи ІІІ ступеня, а Малюга Дар'я  стала володарем Диплому І ступеня Всеукраїнського рівня.
     Крім дипломів, учні одержали заохочувальні призи та пообіцяли й надалі брати активну участь у конкурсах, пов'язаних з нашою рідною мовою.      

понеділок, 29 квітня 2013 р.

 Чорнобиль - молодь буде пам'ятати...

     Вже 27 весна невідворотно приносить нам болючі спогади про страшну людську помилку, котру, на жаль, вже не виправити, проте її варто пам'ятати, аби наступні покоління ніколи її не повторили.
    Чорнобиль... Нині це слово асоціюється із бідою, болем, втратами, страхом, розгубленістю, відчаєм... Немає, мабуть, жодної людини, яка була б байдужою до цієї проблеми. Та, погодьтеся, час - невідворотний, він безжально забирає все, що надбано людськими руками, і що найстрашніше, самих людей. З кожним роком все далі в минулому залишаються події тієї квітневої ночі, все менше стає очевидців, учасників, жертв... Молодому поколінню, що нині зростає на спогадах, історичних фактах,  тепер набагато важче зрозуміти, відчути, перейнятися тією бідою. А так важливо, щоб у їхніх душах було місце для чужого горя, для співчуття, для пам'яті про тих, хто ціною власного життя рятував країну, в якій ми зараз живемо.
       Саме з такою метою в черговий раз у нас у школі було проведено захід, присвячений річниці Чорнобильської катастрофи. Цього разу не було ведучих, звичної статистики, історичних фактів чи відеороликів. Я б назвала захід театральним дійством, яке було підготовлено разом із педагогом-організатором Безверхою Людмилою Вікторівною. Учні стали на мить уособленням тих, кого торкнулася біда. До глядачів звертались і душі  маленьких дітей, що стали янголами, і діти, що народились після трагедії, і люди- "самосели", які не хотіли покидати рідної землі, і душі тих шести пожежників-рятувальників, що миттєво загинули, рятуючи весну для всіх нас...

     В залі панувала повна тиша, а в багатьох на очах бриніли сльози. Завершилась вистава пронизливою піснею Вячеслава Кукоби "Чорнобиль - молодь буде пам'ятати ". Тепер ми в цьому впевнені.
     P.S. В знак памяті про загиблих в тій жахливій катастрофі на території нашої школи було висаджено кущ калини.

вівторок, 23 квітня 2013 р.

Всесвітній день книг і авторського права
      Це один із знакових днів у нашому міжнародному календарі. Талант письменника - яскрава демонстрація духовного начала всього людства. Уміння висловити свої почуття і переживання, думки і образи, події і відносини, і багато чого, що так чи інакше зв’язується з людським світоглядом - справжній дар. Сказати і бути почутим, знайти розуміння і відгук у серцях вдячного читача - це мета будь-якого автора. Далеко не всім вдавалося досягти її. А деякі навіть випереджали свій час, будучи натхненниками і законодавцями нових підходів, і нових поглядів.
Слова і фрази, найрізноманітніші вирази, хід і перебіг думки, цілий потік процесу мислення і почуттів, який лягає в основу того чи іншого твору, стаючи згодом нашим спільним людським надбанням, захоплює і багатьох просто не може залишити байдужими, надаючи унікальний колорит нашому з вами життю і духовної спадщини. Дата святкування Всесвітнього дня книг та авторського права, який увійшов у міжнародний календар за рішенням ЮНЕСКО в 1995-му році - 23-е квітня. Вона вельми символічна для всієї нашої світової літератури. У цей день, до прикладу, покинули світ або прийшли в нього такі знамениті і відомі автори як Шекспір і Сервантес, Моріс Дрюон і Інка Гарсіласо де ла Вега, Мануель Мехіа Вальєхо і Володимир Набоков, X. Лакснесс. 
         Майже всі батьки сьогодні нарікають на те, що діти перестали читати книги, вони віддають перевагу комп'ютерним іграм, Інтернету і телебачення. Дитина, що читає книгу, не користується повагою серед однолітків і викликає у них тільки подив. Між тим, читання книг для дитини має бути потребою і задоволенням, адже діти, які люблять читати книги вміють думати, аналізувати, вони грамотніше своїх однолітків і тому виростають більш успішними людьми в житті.
      Відомий педагог В.А. Сухомлинський вважав, що найстрашніше у вихованні дитини це те, коли йому не хочеться читати. На його думку "без книги настає убогість розумового життя, а це веде до бездуховності". 
         Книга - це незамінний носій інформації. Завдяки книгам ми не тільки отримуємо простий і зрозумілий доступ до ідей і знань, моральних і духовних цінностей, ми торкаємося до справжніх творчих досягнень та розумінню краси нашого людства. У світі багатого культурного різноманіття, саме книга є певним вікном у просторі і часі, що відкриває перед нами різні цивілізації і соціальні культури, історичні повороти і неминучий прогрес.